Опис досвіду роботи

«Формування світоглядної позиції учнів у процесі вивчення правознавства»

Шукай у дитині людину.
Не загаси свічку в душі, не сплюндруй
творіння природи.

Великому німецькому філософу ХІХ ст. Еммануїлу Канту належать досить багатозначні слова: „Два винаходи людини можна вважати найскладнішими: мистецтво управляти та мистецтво виховувати”. І сьогодні учителю, як нікому іншому, належить досконало володіти обома мистецтвами, щоб виховати інноваційну особистість учня: духовно багату, соціально адаптовану, фізично здорову, громадянина-патріота, „який розуміє своє значення у розбудові громадянського суспільства, бачить своє місце в ньому, самостійно обирає шлях, напрямок руху до сприйняття демократичних цінностей навіть у тому разі, якщо цей шлях буде тернистим.” 

Життя сучасного українського суспільства у наш час зазнає глибинних змін, зумовлених особливостями культурного, економічного та політичного розвитку країни і світу. Світ сьогодні – це демократія, глобалізація, стрімкі соціально-культурні перетворення, інформаційний бум.

В розбудові Української незалежної держави постає таке першочергове завдання, як формування світоглядної позиції, національної самосвідомості, відродження духовності та історичної пам’яті українського народу. В умовах суперечливого процесу розвитку суспільних відносин, зростання ролі і значимості суб’єктів цих відносин: людини, громадянина, особистості, постає необхідність пошуку оптимальних шляхів функціонування, збагачення духовного життя суспільства, і, насамперед, молоді.

Важлива роль у формуванні соціально орієнтованої особистості та становленні її громадянської активності належить школі і вчителю. 

Я – вчитель і своєю професією дуже пишаюся. Особливість моєї професії в тому, що щодня й щогодини несу учням знання. Я – вчитель, і тому переконана, що моя робота, знання та вміння необхідні людям, яким завтра вступати в самостійне життя. Моє професійне кредо - постійний пошук, самовдосконалення, адже, навчаючи інших, я навчаюся сама. Загальний педагогічний стаж роботи – 8 років.

Все минає, все змінюється, в новій незалежній державі змінилася і освіта, і я стараюсь іти в ногу з часом. Вважаю, що провідною метою історичної освіти в сучасній школі є плекання національно-свідомої, духовно багатої, толерантної, творчої особистості учня, що здатна до перетворення набутих знань в інструмент творчого освоєння світу. Іншими словами, сьогодні вчитель має подбати про те, щоб сформувати зрілу особистість, яка вміє працювати на результат, здатна до певних соціально значимих досягнень. 

У цих умовах актуальною є зміна парадигми навчання від репродуктивного навчання до навчання як діяльності, що потребує аналізу, порівняння, оцінних суджень, генерування ідей, висування гіпотез, співробітництва. За цих умов роль учителя полягає не в передачі готових знань, умінь та навичок учням, а в організації такого процесу навчання, у якому учень спирається на особистий потенціал, включається у спільну діяльність учня та вчителя, що спрямована на індивідуальну самореалізацію та розвиток особистісних якостей учня у ході засвоєння навчального матеріалу.

Виходячи із закладеного в особистісно орієнтованому навчанні потенціалу у формуванні особистості, а також із усвідомлення актуальності для цивілізаційного поступу України процесу виховання патріотів з активною громадянською позицією, я обрала проблему, над якою працюю в ході своєї роботи: «Формування світоглядної позиції учнів у процесі вивчення правознавства» .

Адже формування світоглядної позиції учнів і є найактуальнішою темою, що сприяє реалізації завдань сьогодення :

· забезпечення умов для розвитку творчої особистості дитини, її світоглядної позиції;

· виконання завдань Національної доктрини розвитку освіти;

· сприяння позитивній мотивації учнів до пізнавальної діяльності, потребі в самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні;

· забезпечення особистісно орієнтованої моделі навчання

Людина - унікальна особистість і саме це є одним з основних постулатів особистісно орієнтованого навчання. Головними компонентами цього підходу є визнання унікальності кожного учня та його індивідуальної навчальної діяльності. Тут роль вчителя полягає не в передачі знань, умінь і навичок, а в організації такого освітнього середовища, яке дозволяє учневі спиратися на свій потенціал і відповідну технологію навчання. Вчитель і учень створюють спільну освітню діяльність, Яка спрямована на індивідуальну самореалізацію учня і розвиток його особистісних якостей. 

Як каже східна мудрість:«Якщо ти даси людині рибу, ти нагодуєш її один раз, але якщо ти навчиш її ловити рибу, вона ніколи більше не буде голодною». 

ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ СВІТОГЛЯДНОЇ ПОЗИЦІЇ УЧНІВ

Витяг з комплексу педагогічних правил, які я для себе визначила, може бути інформацією до роздумів вчителів незалежно від стажу їх роботи, категорії та технології, яку вони використовують: 

• намагаюся зробити процес навчання простим і поетапним, що приносило б задоволення для учнів і вчителя і компенсувало в певній мірі вплив негативних психологічних і соціальних чинників; 
• сприяю формуванню особистості на основі природних здібностей кожної дитини, щоб у дорослому віці вона могла займатися улюбленою справою;
• головним є не предмет, якому я навчаю, а особистість, яку я фор­мую. Не предмет формує особистість, а вчитель своєю діяльністю, пов'язаною з вивченням предмета;
•  активний учень — завтрашній активний член суспільства;

• за можливістю ставлю учнів у ситуації, котрі вимагають виявлення та пояснення роз­біжностей між фактами, що спостерігаються, та наявним знанням;
• допомагаю учням оволодіти найбільш продуктивними методами на­вчально-пізнавальної діяльності, навчаю їх вчитися;
• намагаюсь якомога частіше використовувати питання «чому?», щоб на­вчити мислити, прослідковувати причинно-наслідкові зв'язки;
• пам'ятаю, що насправді знає не той, хто переказує, а той, хто засто­совує на практиці;

• привчаю учнів думати та діяти самостійно. Відходжу від механічних переказів, дослівного відтворення;
• творче мислення розвиваю всебічним аналізом проблем, пізнаваль­ні задачі разом з учнями розв'язуємо кількома способами, практикую творчі завдання;
• слід­кую за способом та формою висловлення думки учнів;
• намагаюсь частіше показувати учням перспективи їх навчання;

• використовую схеми, плани, таблиці, щоб забезпечити засвоєння системи знань;
• працюємо над встановленням логічних зв'язків, прослідковуємо головну думку;
• у процесі навчання намагаюсь враховувати індивідуальні особливос­ті кожного учня, об'єднувати в диференційовані підгрупи учнів з одна­ковим рівнем;

• вважаю необхідним вивчення і врахування життєвого досвіду учнів, їх інтересів;
• намагаюсь вчасно реагувати на останні наукові досягнення із свого пред­мета;
• заохочую дослідницьку роботу школярів;

• даючи завдання на випередження, враховую рівень знань, умінь та навичок учнів ( один може знайти інформацію в підручнику чи за допомогою додаткової літератури, а другий цю ж інформацію знайде в Інтернет джерелах і вже зможе проаналізувати та зробити висновки);
• якщо учень має власну думку аргументовано її доводить та відстоює, я її поважаю, навіть якщо вона не збігається з моїм баченням;
• завжди бачу в учнях особистості, шаную їх думки, почуття, право на свободу вибору, визначаю їхню неповторність, право на співтворчість;
• на прикладі суспільного, історичного розвитку, наведення прикладів, працюю над доведенням необхідність наукових знань, які вивчаються в школі. Навчаю так, щоб учень розумів, що навчання є для нього життєвою необхідністю;

• пояснюю школярам, що кожна людина знайде своє місце в житті, якщо навчиться всьому, що необхідно для реалізації її життєвих пла­нів.

Науковим підґрунтям моєї педагогічної діяльності є концепції, дослідження, а також досвід:

· у галузі особистісно-орієнтованого навчання – Ш.Амонашвілі, К.Баханова, І.Якиманської, С. Подмазіна;

· принципів виховуючого навчання – Е.М. Ільїна, В.О.Сухомлинського;

· засад чіткої організації навчального процесу – В.Ф. Шаталова. 

За визначенням сучасних методистів, суть інтерактивного навчання полягає у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної та активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове,навчання у співпраці), де і учень, і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання, розуміють, що вони роблять.

З-поміж інтерактивних методів найчастіше застосовую: "Незакінчені речення", "Пошук інформації", "Мікрофон", "Метод ПРЕС", "Діалог", "Спільний проект", "Коло ідей", "Круглий стіл" тощо.

Таблиці дають можливість систематизувати матеріал, виокремити головне, закцентувати увагу на важливому. Під час вивчення нового матеріалу практикую використання таблиць статистичного напряму, у ході закріплення знань – завдання з таблицею – вставити пропущене, виправити помилку. Опорні конспекти особливо доцільні тоді, коли об'ємний чи складний матеріал, тому що вони дають змогу бачити перед собою відразу всю тему, не розпорошувати увагу на дрібниці.

Особисто мені опорні конспекти допомогли на уроках правознавства. Матеріал цього курсу учням 9-х класів дається дуже важко. Перші теми особливо лякають, адже там скільки нових незнайомих термінів. Тому з темою "Держава. Суспільство. Право" ми з учнями працюємо разом, складаємо опорні конспекти, які допомагають їм краще засвоїти матеріал, побачити тему всю перед собою. На уроках правознавства застосовую й інтерактивні методи, а саме: "Займи позицію", "Народна трибуна", "Парламентські слухання", "Метод ПРЕС" тощо. Головне завдання таких уроків підвищити правову культуру учнів, забезпечити їх необхідним обсягом знань. Такі знання сприяють соціалізації підлітків.

Суттєво допомагають соціалізації учнів юридичні задачі (життєві конкретні ситуації, які потребують юридичного розв'язання), адже до обговорення залучаються всі учні класу, особливо коли ситуація торкається безпосередньо однокласників. Задачі використовую на перевірку домашнього завдання, на закріплення знань, під час повторювально-узагальнюючих уроків. Діти охоче складають юридичні задачі вдома, на уроці. 

Предмет правознавство вимагає не тільки роботи на уроках, а й у позаурочний час. Позакласна робота має більший виховний вплив ніж уроки. Кожного року проводжу тематичні тижні з правознавства. Практикую проведення брейн-рингів, КВК, турнірів, зустрічей із працівниками міліції (за можливістю). Із задоволенням змагаються 9 клас з 11 чи 10, відгадують головоломки учні 5-8 класів. 

Результатом моєї педагогічної діяльності є стійке зростання зацікавленості учнів правовими процесами як у світі, так і в Україні. Учні беруть активну участь у формуванні інформаційного простору занять з правознавства.. Учні школи вільно оперують набутими на заняттях з права знаннями для аналізу економічних та суспільно-політичних процесів в Україні та світі, обирають за програму особистого вдосконалення життєвий шлях діячів – кращих представників світової та української еліти.

Учні беруть участь в конкурсах різних рівнів, на яких посідають призові міста. Завжди беруть участь в олімпіадах шкільних, районних. За звітний період учні, з якими я працювала, на районних олімпіадах посідали призові місця. З 2007 року по 2009 рік учениця школи Мартинюк Олена займала перше місце в олімпіаді з правознавства. Команда школи «Лекс» двічі представляла район на обласному турнірі з правознавства. Випускники школи обрали юридичні професії і працюють за фахом у судах та міліції. Успішність з предмету складає 67;%. 

Мої учні є активними учасники конкурсів різних рівнів, серед яких є призери, на районному рівні є призери олімпіад з правознавства. Учні беруть активну участь у підготовці та проведенні шкільних виховних заходів правового спрямування, присвячених відзначенню річниць Загальної Декларації прав людини та Конвенції ООН про права дитини. 

Важливу роль у формуванні соціально-зорієнтованої особистості, в становленні її громадянської позиції відіграє педагогічно спрямована виховна робота в школі. Вона прищеплює молоді громадянські риси та якості. На мою думку, дуже ефективними є зустрічі з цікавими людьми. Вони несуть пізнавальне навантаження, створюють позитивний мікроклімат.